Давно я нічого про курочок не писала. Взагалі у мене багато роботи було. Утомлюватися. Цього року весна пізня – і посадили все пізно. А у вересні вже морози вдарили. Помідори померзли. Я зеленими їх зірвала, але що з ними робити не знаю
Так і лежать, а ще коли бабуся жива була, тато приходив і приніс дрібну картоплю з пів відра. Хотів викинути, та так і доніс. Я попросила в підвалі залишити і у себе висадила на розлучення. Так вона перед морозами ще цвіла
А курчата підростали. Як і раніше живуть окремо від великих курей. Вдень “гуляють” в ящику, в якому ми бройлерів тримали. Ми тільки кожен день перетягували ящик на нове місце у дворі і зверху тюлем прикриваємо, бо птахи вже літають.так за місяць вони досить чисто викосили весь двір. А потім приперся ландшафтний дизайнер і кожен день додає по 2-5 нових гірок у дворі
Звичайно, я гуляю з курми і курчатами щодня-бачу їх характери і вже всім дала імена. Один ще з “дитячих” часів став у нас чудовиськом. Це чудовисько могло втекти звідусіль, залізти куди не треба і там застрягти намертво.
Так цьому чудику набридло сидіти в майстерні і він порвавши пакет, вилетів назовні
А ось і сам чудовисько (чорний) з чучундрою
Чучундра теж не сама пристойна курочка. Є у неї звичка збігати подалі з двору.