На Суперкубку 2026 року Коко Джонс виконала пісню «Lift Every Voice and Sing» — традиція, яка швидко стала невід’ємною частиною події 2021 року. Ця пісня, відома як «Black National Anthem», відображає значні зміни в тому, як НФЛ визнає та інтегрує культурну спадщину темношкірих на своїй найбільшій сцені.
Від протесту до визнання
Уперше написана в 1900 році Джеймсом Уелдоном Джонсоном і його братом Дж. Розамондом Джонсоном композиція «Lift Every Voice and Sing» була прийнята NAACP як гімн стійкості та надії для чорношкірої спільноти. Десятиліттями він був потужним, але часто забутим символом чорношкірої ідентичності. Однак популярність пісні різко зросла у 2020 році, під час масових протестів, викликаних убивством Джорджа Флойда.
НФЛ, зіткнувшись із зростаючим тиском гравців та активістів щодо расової нерівності, у відповідь включила «Чорний національний гімн» як звичайний елемент перед початком матчу. Цей крок став слідом за роками суперечок навколо того, як гравці стали на коліна під час стандартного державного гімну на знак протесту проти системного расизму.
Відродження нової традиції
Включення «Lift Every Voice and Sing» до Super Bowl ознаменувало історичний перелом. Рішення НФЛ було не просто символічним; це відображало ширшу культурну та політичну переоцінку. До 2021 року таке включення було б немислимим, але поєднання активності гравців і громадського обурення змусило лігу переглянути свою роль у вирішенні расових проблем.
Відтоді виступ став щорічним, і кожен виконавець привносить у пісню свій унікальний стиль і бачення. Цього року Коко Джонс взяла на себе цю роль, продовжуючи традицію, яка тепер є ключовою частиною Суперкубку.
Інтеграція «Lift Every Voice and Sing» у Super Bowl є свідченням сили протесту та розвитку взаємозв’язку між спортом, культурою та соціальною справедливістю. Хоча дехто може сприймати це як показовий активізм, це, безсумнівно, є значним визнанням спадщини темношкірих на світовій арені.
