Проблема дитячої жорстокості

13

Особливо тривожить проблемою у вихованні дітей практично всіх віків є проблема дитячої жорстокості. Багато батьків, стикаючись з такою неприємністю, губляться і не знають, що робити. В результаті вони або пускають все на самоплив, наприклад, припускаючи, що з усім повинна розібратися вихователька в дитячому садку чи вчитель в школі, або намагаються виховувати дитину кардинальними методами, які часто призводять до скандалів і навіть рукоприкладства.

Природно, жоден з цих методів не допоможе вирішити проблему. Але і закривати очі на неї не варто. Потрібно тверезо оцінити ситуацію і планомірно підійти до її вирішення.

Причини дитячої жорстокості

Зміст статті:

  • 1 Причини дитячої жорстокості
  • 2 Як розпізнати агресію?
  • 3 Що робити з дитячою жорстокістю?

Психіка дитини дуже тендітна і сильно піддана як внутрішнім, так і зовнішнім переживань. Тому трапляється, що навіть дитина, який завжди був спокійним і тихим, раптово починає проявляти агресію по відношенню до оточуючих. Природно, причин такої поведінки може бути безліч, але спробуємо виділити хоча б деякі з них.

  • Гіперактивність. Трапляється так, що до агресії немає жодних об’єктивних причин, але дитина все одно поводиться жорстоко. Однією з причин такої поведінки може бути синдром дефіциту уваги і в такому випадку дуже важливо проконсультуватися з фахівцем, щоб повністю тримати ситуацію під контролем.
  • Відповідь на батьківську агресію по відношенню до нього самого або на сімейні конфлікти. Як не крути, але батьки – найважливіші люди в житті малюка і від їх поведінки багато в чому залежить формування характеру і звичок дитини. Подаючи дітям поганий приклад, варто дивуватися прояву у них ваших же спалахів гніву.
  • Гіперопіка. Уявіть абсолютно протилежну ситуацію – ви ніколи не сварите свого малюка і дозволяєте йому все, що він тільки забажає. Така ситуація так само небезпечна, так як у малюка не формуються поняття «хорошого» і «поганого», він упевнений, що йому можна робити все що завгодно і йому за це нічого не буде.
  • Відсутність самореалізації. Навіть в самому ніжному віці дитині важливо усвідомлювати свою значущість, важливо досягати успіху в якійсь справі, будь-то спілкування з друзями або ліплення з пластиліну. Нудьгуючий або самотній дитина може направити свою енергію в небезпечне русло.
  • Ревнощі. Ще однією частою причиною дитячої жорстокості є ревнощі і брак любові і участі з боку батьків. У такому разі малюк всіма доступними йому способами намагатиметься привернути увагу дорослих.
  • Як розпізнати агресію?

    У дітей, особливо в дошкільному і молодшому шкільному віці агресія проявляється в цілому однотипно, і ви, в разі чого, відразу зможете її розпізнати, якщо будете досить уважно ставитися до своєї дитини і цікавитися його життям.

    Для початку дитина може проявляти інтерес до сцен насильства, на муки іншої живої істоти він дивиться з явною цікавістю або навіть насолодою. Потім він почне самостійно доводити жертву до потрібного йому стану.

    Тривожним дзвіночком є його часті конфлікти з однолітками, більшість з яких закінчуються бійками або більш серйозними бійками.

    Крім фізичного впливу не варто випускати з уваги можливість психологічного насильства. Якщо ваша дитина дражнить, ображає або ображає інших людей – це значить, ви зіткнулися з проблемою дитячої жорстокості.

    Ще одним неприємним показником є відсутність у дитини жалості і співчуття, він щиро насолоджується чужим болем і образою.

    Що робити з дитячою жорстокістю?

    Насправді правила поведінки з дитиною, проявляющем агресію, досить очевидні, але не завжди втілити дані поради на практиці також легко, як писати про них. Однак це не означає, що ви повинні здатися і опустити руки після першої ж невдачі. Повірте, далі буде ще гірше.

    Для початку простежити за собою – не подаєте ви малюкові поганий приклад, піднімаючи голос на членів сім’ї або копаючи кішку, котра перебігала вам дорогу? Діти, як губки вбирають ваша поведінка і потім максимально достовірно відтворюють його. Слідкуйте за собою і своїми емоціями в присутності дітей, не забувайте про самоконтролі.

    Прислухайтеся до дитини, щиро цікавтеся його думками або справами. Ні в якому разі не дайте їй запідозрити, що ви недостатньо його любите чи вам байдуже, як він провів свій день. Діти дуже гостро відчувають брак батьківського тепла. І природно, застосування фізичних покарань абсолютно неприйнятно.

    Не забувайте роз’яснювати дитині, що таке добре, а що таке погано. Навчайте його емпатії, поясніть, як почувається його жертва жорстокості.

    Не давайте йому нудьгувати, заздалегідь продумайте, чим зайняти дитину на канікулах. І головне – в будь-якій ситуації будьте люблячими і терплячими.

    +1
    Твітнуть
    Поділитися
    Поділитися